ОБО ВСЬОМ І НІ О ЧЬОМ

нашо я це пишу, і чого мені в житті не вистачає

Ітак-с, на дворі 3 грудня, сніжок, всьо як нада.

Чому я вирішила відновити (чи-то почати - він же пустий) блог?

На то є три причини.

Перша - я прочитала статтю на студвеї про те, що блоггінг - то є круто.

Друга - матеріали (а не статті, бо статті - це аналітика) на ММ ми вже не пишемо, а вчитися цьому мистецтву мені явно не завадить - журналіст, как-ні-как, і + ніколи не любила писати, бо у мене не виходило "лить воду" - так шо пора би навчитись.

Третя - останнім часом не покидає думка про те, що я змінююсь. І щоб краще слідкувати за своїми змінами - було б непогано їх моніторити. А де ж це робити, як не у блозі?!

А тепер трохи про больне - про сесію. Врємя іде - Іра не міняється. Весь семестр на все забивала, лінилась і нічого не робила. А тепер, коли "піджимає", починаю ворушитись. Ну что жи, летс го.

І савсєм малость про те, чого не можна розказувати, бо не вийде. Но я всеодно розкажу.

ПЛАНИ:

1. Намагаюсь, саме намагаюсь - бо це ж Я, більше приділяти уваги харчуванню, спорту і догляду. Там величезний список проблем, решать я іх конєчно же не буду. Та ладно. Буду.

2. Ті ж намагання. Підправляємо (збільшуємо) рівень знань та інтелекту.

3. Заробляю гроші для виконання усіх своїх ХОЧУ.

На цей час досить. З Вами була Бук. До нових висєров думок і планів у сєть. 🙏🙏